Гільйотина супрематичного мистецтва як інструмент нового живописного реалізму сприятиме зникненню звички бачити в картині зображення куточків сусальної природи, безсоромних Венер і т. п., – тільки тоді ми побачимо чисто живописний твір…
Не потрібно жити красою минулих століть і епох! Робітник фабрики мистецтва – художник, скинув халат минулого і вийшов назовні сучасного життя, знаходячи все нові і нові принади. Ніякі майстерні – катівні Академій не встоять проти того, що відбувається в часі! Те, що нами виготовляється на фабриці супрематичного мистецтва, де ми робимо нові і нові форми, де народжуються нові відкриття – того не зупинити!
Безглуздо «Нашу Епоху» втискати в старі форми часу, що вже минув. Повторюючи або роблячи кальку з форм натури, ми виховуємо нашу свідомість в помилковому розумінні мистецтва.
Зображення реальних речей на полотні є мистецтвом справного відтворення, і тільки! Художник може бути творцем тоді, коли форми його картин не мають нічого спільного з натурою!
Супрематизм – це снаряд, посланий людським духом в небуття, і чисту порожнечу інтуїції, де єдиними реальностями є відношення та зв’язки!
