24.05 - 4.06.2001
ВОЛОДИМИР ЦЮПКО, Одеса. "ПЛОЩИНА. ЗНАК". Живопис

В.Цюпко - перший одесит у програмі "Музею", що розгортається ось вже два роки. Чому саме він?
а) цікаво, сучасно, "актуально" працює й зараз; помітьте, на всі "загальноукраїнські" проекти останніх років з Одеси запрошують саме його;
б) він - невід'ємна частка того бурхливого, блискучого напору живопису, що вирував в Одесі ще з 60-х.

Мабуть В.Цюпко не просто "має своє обличчя", а в його живопису є щось таке, що понукає сприймати його як знак, символ усього південноукраїнського живопису - м'який, романтичний, трохи навіть театральний знак.
І це в нефігуративному живописі!
Одеса, одне слово.

О. Титаренко

 

Живопис як специфічний, автономний прояв людського духу, як згадка про втрачений рай, як свідоцтво іншого світу, вічно шукає форму свого втілення, оновлює засоби впливу на сприйняття.

Гра інтелекту і почуттів залучає собі на службу безліч засобів. Використовуючи то більшість із них разом, то ретельно відбираючи для створення все нових структур,
безперервно змінюючи їх ще новішими,
вихоплюючи з небуття старі, нібито давно віджиті,
наповнюючи їх новим змістом,
додаючи нового блиску,
залучивши нові і нечувані метафори, небачені контрасти,
за допомогою нових матеріалів, кольорових і фактурних сполучень створюючи нові образи в старому як світ і вічно новому мистецтві живопису, -
в безконечнім прагненні до так реально відчутного і такого недосяжного духу...

В. Цюпко